вступне слово

У 2018 році в Україні нарешті роз почалося повноцінне розгортання медичної реформи. У січні цього року набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який запровадив фундаментальні зміни в механізмах функціонування системи охорони здоров’я. Відтепер пацієнт має право вільно обирати лікаря й лікувальний заклад, а держава фінансуватиме не ліжкомісця, а реально надану медичну послугу. За цих умов досвід пацієнта, його/її задоволеність наданою медичною допомогою набуває вирішального значення під час вибору ним/нею лікувального закладу чи лікаря, а також – для майбутнього кожного окремого медичного закладу в країні.

2018 року реалізовано перший етап реформи – на первинній ланці надання медичної допомоги. Держава припинила утримувати медичні заклади, які надають первинну медичну допомогу, і через Національну службу здоров’я України (НЗСУ) перейшла на замовлення і оплату медичних послуг, наданих конкретному пацієнту. Відбулися дві хвилі приписної кампанії: пацієнти мали нагоду обрати свого сімейного лікаря та підписати з ним декларацію, а медичні заклади – підписати договір з НСЗУ. Наступний етап реформи вже найближчим часом аналогічно змінить засади функціонування вторинного і третинного рівня надання медичної допомоги: обсяг державних коштів, які отримає лікарня, прямо залежатиме від кількості пролікованих пацієнтів.

В цих нових умовах дослідження «Індекс здоров’я. Україна» є унікальним джерелом даних, адже вже три роки поспіль воно системно моніторить ставлення, досвід і поведінку користувачів медичної допомоги та тих, хто нею не користується. Ці дані не лише ілюструють те, яким чином імплементація медичної реформи у різних регіонах позначається на споживачах медичної допомоги, а й допомагають ухвалювати обґрунтовані рішення усім, хто долучається до формування політик у сфері охорони здоров’я на національному та місцевому рівнях.

Ми впевнені, що в наступні роки дослідження матиме продовження, і надалі слугуватиме цінним джерелом інформації для державних службовців, управлінців медичної сфери, громадських активістів та усіх, хто зацікавлений у трансформації системи охорони здоров’я України в інтересах її споживача.

Вікторія Тимошевська
Директор Програмної Ініціативи «Громадське Здоров’я»
Міжнародний фонд «Відродження»

завдання і мета

«Індекс Здоров’я. Україна» має на меті вивчити рівень задоволеності громадян медичною допомогою, а також їхню поведінку в ситуаціях, пов’язаних із здоров’ям. 

Задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку з громадянами при проведенні реформ на місцевому рівні, а також для поширення успішних практик з реформування галузі між окремими областями.

Оцінка і досвід громадянина (потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги) є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах людей. Дослідження в рамках «Індекс Здоров’я. Україна» будуть продовжуватися в наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг в регіонах і в Україні загалом.

Таким чином ми побачимо, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області в залежності від того, як в ній впроваджується медична реформа.

ініціатори та автори

Міжнародний фонд «Відродження»
www.irf.ua

 

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
www.kiis.com.ua

 

www.worldbank.org

 

 

Школа охорони здоров'я Національного університету «Києво-Могилянська академія»
http://sph.ukma.edu.ua/

методологія

Польовий етап дослідження стану здоров’я населення України та задоволеності медичними послугами було проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» з червня по липень 2018 року.

Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старших) України в цілому та кожної з 24 областей України й м. Києва. У Донецькій і Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. У результаті польового етапу було зібрано 10 219 опитувальників та опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою, створеною для проекту, а пре-тест анкети проводився в м. Києві та кількох містах і селах Київської області.

Інтерв’ю проводилися за місцем проживання респондентів українською або російською мовою (за вибором респондента). Респонденти, які мали досвід госпіталізації впродовж 12 місяців, що передували інтерв’ю (найтриваліші інтерв’ю), отримували символічний подарунок за участь у дослідженні (упаковку вітамінів).

Підрахунок Індексу.

Вказані далі індикатори Індексу здоров’я були відібрані з кількох причин: або вони задекларовані в Стратегії реформування охорони здоров’я на 2015–2020 роки, або вважаються важливими для оцінювання атрибутами, або були доступні для обрахунку Індексу.

Усього до Індексу увійшло 10 суб-показників, кожен з яких міг бути максимально оціненим у 100 балів. Значення Індексу було пораховане як середнє арифметичне значення всіх десяти індикаторів, а саме: відсоток, представлений на графіках (1.2–1.11, окрім 1.6), був перетворений на бал додаванням усіх значень та діленням на 10. У випадку витрат на ліки середнє для регіону значення було перетворено на бал пропорцією (оберненою), де найвище значення дорівнювало 0 балам, оскільки найвищі витрати заслуговують на найнижчу оцінку. Тож найбільший бал отримала та область, яка показувала позитивні з точки зору системи чи здоров’я результати, приміром, відвідування лікаря у разі хвороби, задоволеність медичною допомогою, низькі витрати, знання симптомів інсульту тощо.

Наприклад, для Вінницької області Індекс здоров’я підрахований так: 75+49+79+61+53+76+68+54+47+48 (сума всіх суб-показників) = 610, поділене на 10 (кількість показніків), що дорівнює 61 балам.

Наукова Рада

Вім Гроот
Професор
Вім Гроот
Маастрихтський університет, Нідерланди
Мілена Павлова
Доктор
Мілена Павлова
Маастрихтський університет, Нідерланди
Еріка Річардсон
Доктор
Еріка Річардсон
Європейська обсерваторія з систем і політики охорони здоров'я
Ірина Постоловська
Ірина Постоловська
Школа громадського здоров’я Гарвардського університету
Олег Петренко
Олег Петренко
Голова Національної служби здоров'я України