вступне слово

У 2020 році ініціатори та автори дослідження «Індекс здоров’я. Україна» відзначили його п’яту річницю. Протягом цих років навколо дослідження згуртувалося потужне коло міжнародних партнерів України, що підтримують її на шляху демократичних реформ. Саме на ці роки, 2016-2020, припали найбільш масштабні та значущі зміни у галузі охорони здоров’я нашої країни із часу здобуття нею незалежності. В рамках трансформації медичної системи відбулися фундаментальні зміни у механізмах її функціонування, зокрема фінансових. Тепер пацієнт має право вільно обирати лікаря і лікувальний заклад, а держава фінансує реально надану медичну послугу. Разом із тим, безпрецедентна пандемія коронавірусної інфекції, з якою світ стикнувся у 2020 році, поставила не лише нові складні перешкоди перед реалізацією медичної реформи, а й нові виклики перед українською медичною системою загалом.


Результати дослідження «Індекс здоров’я. Україна» – це унікальні дані, що допомагають нам зрозуміти, як вищезгадані умови вплинули на ставлення, досвід і поведінку користувачів медичної допомоги та тих, хто нею не користується. Крім того, вони фіксують рівень задоволеності споживачів медичних послуг – зокрема в динаміці років та географічному розмаїтті регіонів. Ці дані вже використовуються для обґрунтування прийняття рішень Національною службою здоров’я України, Центром громадського здоров’я, Міністерством охорони здоров’я України, а також національними експертами, науковцями, представниками громадянського суспільства та нашими міжнародними партнерами. Окрім того, дані дослідження «Індекс здоров’я. Україна» виступають стимулом до проведення подальших досліджень з окремих тем, зокрема на рівні областей.


Зберігатимуть свою актуальність дані дослідження і надалі. Їхня оцінка, безумовно, сприятиме кращому плануванню розвитку української системи охорони здоров’я в майбутньому – як на національному, так і на обласному рівнях. Врахування даних дослідження сприятиме ухваленню обґрунтованих стратегічних рішень усіма сторонами, які беруть участь у формуванні політик у сфері охорони здоров’я. Дослідження буде корисним у роботі державних службовців, управлінців медичної сфери, громадських активістів та усіх, хто зацікавлений у трансформації системи охорони здоров’я України в інтересах її громадян.

Вікторія Тимошевська
Директор Програмної Ініціативи «Громадське Здоров’я»
Міжнародний фонд «Відродження»

завдання і мета

«Індекс Здоров’я. Україна» має на меті вивчити рівень задоволеності громадян медичною допомогою, а також їхню поведінку в ситуаціях, пов’язаних із здоров’ям. 

Задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку з громадянами при проведенні реформ на місцевому рівні, а також для поширення успішних практик з реформування галузі між окремими областями.

Оцінка і досвід громадянина (потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги) є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах людей. Дослідження в рамках «Індекс Здоров’я. Україна» будуть продовжуватися в наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг в регіонах і в Україні загалом.

Таким чином ми побачимо, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області в залежності від того, як в ній впроваджується медична реформа.

ініціатори та автори

Міжнародний фонд «Відродження»
www.irf.ua

 

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
www.kiis.com.ua

 

www.worldbank.org

 

 

Школа охорони здоров'я Національного університету «Києво-Могилянська академія»
http://sph.ukma.edu.ua/

методологія

«Індекс здоров’я. Україна» – це серія опитувань із вивчення задоволеності медичною допомогою, ставлення до реформи системи охорони здоров’я, здорової поведінки, досвіду звернень і витрат на медичну допомогу в Україні. 
Протягом 2016–2020 рр. загалом проведено п’ять хвиль дослідження, збір даних для яких здійснював Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у співпраці з Центром «Соціальні індикатори». Загальна вибірка кожного року становила понад 10 000 осіб (приблизно 400 осіб у кожному регіоні) та є репрезентативною для кожної області. Дослідження є лонгітюдним (повторюваним) із використанням ідентичної методології й інструментарію, що дає можливість відстежувати зміни у ставленні й досвіді в часі.
У процесі підготовки методології дослідження використовувався досвід Європейського індексу споживачів охорони здоров’я, який дає змогу впродовж тривалого часу (з 2006 р.) порівнювати розвиток системи охорони здоров’я країн Європейського Союзу та визначати найоптимальніший шлях для подальшого розвитку, а також враховували канадський досвід проведення подібного дослідження.

Польовий етап п’ятої хвилі дослідження тривав з 17 серпня по 6 жовтня 2020 р. Дослідження проводилось за багатоступінчастою вибіркою, випадковою на кожному етапі відбору. Загалом опитано 10 229 респондентів. 
Опитувальник дослідження 2020 року доповнений новим розділом щодо ВІЛ, туберкульозу та гепатиту С (дані цього розділу не мають бази для порівняння з попередніми роками). 

Наукова Рада

Вім Гроот
Професор
Вім Гроот
Маастрихтський університет, Нідерланди
Мілена Павлова
Доктор
Мілена Павлова
Маастрихтський університет, Нідерланди
Еріка Річардсон
Доктор
Еріка Річардсон
Європейська обсерваторія з систем і політики охорони здоров'я
Ірина Постоловська
Ірина Постоловська
Школа громадського здоров’я Гарвардського університету
Олег Петренко
Олег Петренко
Колишній голова Національної служби здоров'я України